Розвиток відносно нової індустрії кіберспорту вимагає великих фінансових вливань. На старті свого розвитку кіберспорт гостро потребує не просто інвестицій, а надійних інвесторів-партнерів. В українському сегменті ми знайшли приклад такої людини і вирішили розглянути конкретні, кейси, які доводять професіоналізм Кріппи Максима.

Індустрія сформувала щодо ідеального інвестора перелік якостей. Усі вимоги написані гірким досвідом і тому є важливими для стартапів та компаній, які працюють на ринку кіберспорту. Підсумовуючи інформацію, ми виокремили 3 основні пункти та підібрали п'ять кейсів із практики інвестування Кріппи Максима.

Перше: не хайп, але гра надовго

Успіхи індустрії кіберспорту привернули до неї увагу інвесторів-хайпожорів. Здавалося б, яка різниця: гроші - є гроші? Але інвестори, які стрімко прийшли на піку загальної уваги, так само стрімко і пішли при перших же коливаннях. При цьому не йдеться про серйозні проблеми, вони були, але інвестори-хайпожори покинули човен ще до того. Чи варто пояснювати, які наслідки для ринку мала ця стрімка втеча недосвідчених інвесторів?

Кейс Кріппи Максима: 2018 року на ринку кіберспортивних трансляцій, який тоді ще тільки формувався, з'явилася студія Maincast. Партнери компанії оцінили свої зусилля і зрозуміли, що їм вистачає ресурсів для старту, але не більше того - постало питання інвестування. Звернувшись до Кріппи Максима, партнери-засновники Maincast зрозуміли, що інвестор має обґрунтовані сумніви. Після тривалих переговорів, Кріппа Максим все ж прийняв позитивне рішення. За підсумком, у період найбільшої кризи для Maincast, коли 2022 року студія понад пів року не мала спонсорських контрактів, інвестор залишався в команді та продовжував надавати допомогу.

Друге: готовність розвивати професіоналізм

Кіберспорт - відносно нова індустрія. Тут усі тією чи іншою мірою новачки. Професіоналізм, експертність і відповідні скіли - категорії гнучкі та плаваючі, в цьому випадку. І існує спокуса сказати, що, якщо ніхто не знає, як треба, то спробувати можуть усі. Ринок, яким би він не був, експериментів не любить і не прощає. Тому в розрізі кіберспорту слід говорити не про те, що професіоналів немає, а про те, що професіоналами треба ставати і до того ж дуже швидко.

Кейс Кріппи Максима: у Maincast інвестор зайшов у середині 2018 року. Компанію було зареєстровано в червні, а, за словами засновників, Кріппа Максим став акціонером через кілька місяців. Уже до кінця 2018 року Кріппа Максим приймає рішення продовжити працювати з ринком кіберспорту і має вже достатньо експертності, щоб безпомилково визначити потрібний актив.

У поле інтересів Кріппи Максима потрапляє кіберспортивна організація NAVI, мажоритарним власником якої інвестор і стає. Але на цьому рано ставити крапку. Уже за два роки роботи з активом Кріппа Максим ухвалює рішення про більш тісну співпрацю і підписує договір, згідно з яким, після виконання низки зобов'язань, стає бенефіціарним власником NAVI у 2022 році.

Таким чином, менш ніж за 4 роки Кріппа Максим пройшов шлях від неофіта в галузі інвестування в кіберспорт до лідера і профі.

Третє: готовність до перевантажень і турбулентності

Подібну вимогу можна загалом адресувати до всіх інвесторів, незалежно від ринку та типу активів. Але на певних ринках значення цієї вимоги має меншу питому вагу, а от щодо нових індустрій - це дуже важливий фактор. Погляньмо на кіберспорт, який у період пандемії кидало то в жар, то в холод. Спершу карантин забезпечив пристойне зростання переглядів і залученості глядацької аудиторії, але далі настала втома і відтік уваги. Інвестору без міцної нервової системи тут не впоратися.

Кейс Кріппи Максима: щодо готовності до перевантажень українські підприємці можуть дати фору. У нас загалом нестабільна економічна ситуація, плюс фактор війни, яка розпочалася ще у 2014, плюс фактор повномасштабної війни, блекаутів і повного розриву відносин із країною-агресором. Так і хочеться сказати: "І як тобі таке Ілон Маск?", але не будемо. Розглянемо краще приклад із бізнес-практики Кріппи Максима.

Компанія-розробник комп'ютерних ігор GSC Game World явно не справлялася з макроекономічними факторами. Про це говорить уже той факт, що розробка нового продукту S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl розпочалася 2010 року, але відтоді 10 років зрушень не було. Натомість були повідомлення про нестачу коштів, відхід команди, втрату авторських прав тощо. Ситуація змінилася з приходом Кріппи Максима, який зробив перші інвестиції ще 2020 року. З того моменту робота над продовженням S.T.A.L.K.E.R. 2 помітно прискорилася - того ж 2020 року нарешті з'явився трейлер. Також було призначено і реліз - на 2022 рік.

Але актив не міг не відреагувати на повномасштабну війну - роботи зупинилися, почалася стагнація. Що ж зробив інвестор Кріппа Максим? Позбувся активу і закінчив роботу? Навпаки, інвестор ухвалив рішення про купівлю компанії та її релокацію в більш спокійне місце, де перебої з електропостачанням і вибухи не заважали б співробітникам. За підсумком реліз S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl призначено на перший квартал 2024 року.

Висновки:

Робота інвестора - це не Rocket Science. Є вимоги, правила, умови - їх необхідно знати і виконувати. Але тонкість у майстерності: навіть знаючи правила, не всі здатні витримувати темп, не всі можуть продемонструвати хороший результат зі свого боку. І часто проблема не в індустрії або конкретному активі, а в нездатності інвестора бути надійним і вмілим партнером.

Кріппа Максим • NAVI • Maincast